News and updates

Літній табір для українських дітей, багато з яких переміщені війною, місце, де «діти можуть бути просто дітьми»

Настав час гасити табірне багаття - якось так непомітно прийшов і пішов ще один рік.

Вже 3-й рік поспіль табір «Соняшник» є місцем, де українські діти можуть насолоджуватися миром і спокоєм природи, зберігаючи свою культуру - їжу, мову, мистецтво та музику.

Багато з них живуть без своїх батьків, які залишилися в Україні воювати або працювати. Багато з них самотні, оскільки їхня англійська мова є рудиментарною, а більшість їхніх друзів і родичів все ще залишаються в Україні.

Український літній табір «Соняшник» був заснований у 2022 році внаслідок необґрунтованого нападу Росії на Україну, і Оттава стала домівкою для багатьох переміщених українців.

У перші 2 роки ми могли прийняти лише 40 дітей, і багатьом довелося відмовити, оскільки список очікування зростав і зростав.

Щоб прийняти якомога більше дітей, ми додали ще один тиждень в Lac Newcombe і денний табір в Оттаві, що означало, що тепер ми могли прийняти 120 дітей. Пріоритет був наданий тим дітям, які щойно прибули до Оттави з України.

Було проведено широкий спектр заходів, включаючи плавання, риболовлю, веслування на каное, спортивні ігри, танці, співи та малювання, що допомогло дітям набути впевненості, навичок роботи в команді та розвинути позитивне ставлення до життя.

Цього року ми додали нову родзинку - тему: Пірати і закопані скарби. Були розставлені пастки, і дітям довелося вирішувати різні веселі, творчі, спортивні та інтелектуальні завдання, демонструючи командний дух. І, звичайно ж, шукати скарб.

Був також освітній та культурний аспект. З української громади Оттави до нас приїжджають вчителі танців, малювання та волонтери, які навчають дітей безпечному веслуванню на байдарках і каное.

Щодня життя в «Соняшнику» наповнене цікавими подіями, а ввечері діти збираються біля великого вогнища, співають пісень, розповідають анекдоти, ласують смаколиками та долучаються до приємних розмов.

У день, коли я була в таборі, після вечері у нас був вечір веселощів, музики та ігор. Старші дівчата допомагали молодшим причепуритися, багато з них були в гарних сукнях - заплітали коси, фарбували нігті і наносили блискітки на обличчя.

Раніше вдень усі хлопці та чоловіки мовчки покинули табір і пішли до найближчого лісу збирати польові квіти, а під час вечірньої забави вони дарували букети своїм коханим дівчатам.

Оскільки букетів було багато, ніхто не залишився без уваги.

Окрім багатьох переваг для дітей, це був також зворушливий досвід для вожатих і всіх волонтерів, які зробили цей тиждень таким успішним. Мірилом цього успіху є дуже позитивні відгуки, отримані від батьків дітей, які брали участь у таборі, і, звичайно, від самих дітей.

Як і багато чого в нашому таборі, тут є мораль - доброта і повага.

Наш третій сезон закінчився, але табір «Соняшник» вже з нетерпінням чекає наступного року, щоб подарувати дітям нові, незабутні пригоди.

Діти, які брали участь у денному таборі в місті, представили чудовий концерт для своїх родин та волонтерів, які зробили табір реальністю і таким веселим.

Від співу, танців та акробатики діти продемонстрували широкий спектр талантів, що дуже сподобалось усім присутнім.

Темою концерту була важливість хліба в нашій культурі, і хліб був основною стравою в меню під час світського рауту, який відбувся після концерту.

Нещодавно до нашої школи завітали представники Ukrainian Canadian Social Services (UCSS) - Ottawa Branch з чудовими подарунками для нашої шкільної родини. Щира подяка за вашу підтримку!!!

UCSS також радо запрошують бажаючих учнів зареєструватися в Український дитячий табір «СОНЯШНИК», який запрошує на літній відпочинок дітей віком від 8 до 13 років! Дитячий табір це-дружня, родинна атмосфера, незабутні та яскраві враження, неймовірно цікаве і змістовне дозвілля, та смачна українська кухня! Чудова та весела соняшникова команда чекає на зустріч зі своїми маленькими друзями!

За деталями звертайтеся за електронною адресою: camp@ucssottawa.com

Багато українських новоприбулих до Оттави ставлять питання про працевлаштування в харчовій промисловості.

У результаті розслідування нам вдалося знайти і зв'язатися з Ольгою Остафійчук - інспектором з питань охорони здоров'я, відділу охорони здоров'я округу Ренфрю та окружного відділу охорони здоров'я. Вона запропонувала організувати для новоприбулих українців курс з безпеки харчових продуктів.

Ольга запропонувала провести для новоприбулих курс з обробки харчових продуктів (також відомий як курс з безпеки харчових продуктів) українською мовою, а також переклала курс та іспит на українську мову. Все це безкоштовно.

Родзинкою сесій є два запрошені гості. Перший - представник Центру зайнятості Оттави, який надає анкету для заповнення усіма учасниками. З кожним учасником буде проведена подальша робота, щоб допомогти визначити потенційних роботодавців, запропонувати допомогу в написанні резюме та надати поради щодо працевлаштування.

Другий гість (який може бути іншим на кожній сесії) - це інспектор з охорони здоров'я з Оттави. Саме тоді всі охочі мають можливість поставити йому запитання щодо нормативно-правових актів. Одне з найпопулярніших - це:

Що потрібно зробити, щоб відкрити власне кафе або малий бізнес, пов'язаний з продуктами харчування?

Оскільки Ольга може сертифікувати до 30 осіб за одну сесію - а бажаючих було дуже багато - ми запропонували курс на 5 субот: 17 лютого, 2 березня, 16, 30 та 13 квітня. Перші чотири, які вже відбулися, були дуже успішними.

Українська кредитна спілка безкоштовно надала приміщення, де ми проводимо заняття, а також забезпечила всіх бажаючих обідом, чаєм та кавою.

Учасники були раді отримати цей сертифікат, який допоможе їм звертатися до роботодавців у сфері харчової промисловості - ресторани, будинки для людей похилого віку, будь-які місця, де потрібно готувати або подавати їжу. Цей сертифікат дійсний протягом 5 років, після чого можна пройти курс підвищення кваліфікації.

УКСС Оттава пишається тим, що може запропонувати цю найважливішу сертифікацію, і ми дякуємо всім нашим волонтерам, які зробили це можливим.

Всі аптечки відправились в один хороший батальон з дуже хорошим комбатом . Лишилось укомплектувати їх ще 150 шт. Дякували Вам за допомогу 

Рятувала ногу одного військового з допомогою аптечки  від Maryna Popovych. Стала у пригоді

Вітання нашим військовим медикам з Канади від Maryna Popovych. Вже передали .

І ще раз дуже дякую!!! Усім, хто надсилав нам фінансову допомогу, усім, хто привозив ліки, аптечки тощо. Сьогодні ми везли це в Торонто, а перед тим наші друзі теж везли туди коробки, і в підсумку ми відправили 12 величезних коробок в Одесу, Житомир, Бердянськ, Львів, Київ, Чегерін. І ще три валізи до Києва та Львова. Нехай це буде наш маленький внесок у велику справу!

Табір «Мрійники Верховина 2023» - став частинкою неймовірної історіі, яка відбулася в житті Міжнародного благодійного фонду "Мрійники"та 30 маленьких учасників з усієї країни, чиї батьки мужньо боронять нашу державу або стали героями на небесах…

Цей табір - справжній прояв людської щирості та доброти. Від самого початку щодня відчували підтримку небайдужих сердець!

Дякуємо нашим спонсорам UCSS Ukrainian canadian social services in Ottawa , The Council of Human Rights in Canada , St. Basil’s Ukrainian Greek-Catholic Church, Winnipeg та особисто Mykhaylo Khomitskyy за можливість оздоровити діток військовослужбовців у серці Карпат!

Дякуємо Відпочинковий комплекс "Гердан Верховина" та особисто Олег Корнелюк за створення неймовірного затишку та благодійну допомогу в організації екскурсій, транспорту, підвечірків та Карпатського чану! Ці емоції залишаться неймовірними спогадами для всіх учасників!

Дякуюємо усій команді Olja Zvaruch Olga Kolesnikova-Chmel@Каріна Москаленко Юлія Хомицька , а також щиро вдячні Юліан Тимчук та Євгенія Тимчук за постійну молитву та духовну підтримку!

Дякуємо за довіру! З Божою допомогою та вірою в краще тільки вперед!

Ваша Команда Мрійників!!!

Дитячі мрії здійснилися!! Цього разу Святий Миколай прийшов до Українського Православного Собору в м. Оттава. Суспільна Служба UCSS разом з Православною Церквою України організували велике свято.

Традиційні казкові герої повели дітей у справжню історичну мандрівку, доповнену іграми та конкурсами. Театральне дійство відбувалося за авторським сценарієм Тетяни Фоміної. Казкових героїв зіграли креативні волонтери: Кіра Хрустальова, Захарченко Микита , Глущенко Максим, Фоміна Інна, Попович Олеся.

Діти отримали ексклюзивні подарунки, серед яких, - цукерки від українських виробників, пряники ручної роботи і ситий стіл, за яким продовжилося родинне спілкування батьків, дітей та нових друзів.

Не забудьте зберегти кращі фото, які вже скоро стануть частинкою історії життя нашої згуртованої української громади м. Оттави. Величезна подяка волонтерам UCSS М.Попович,О. Кавера , Ж.Шевченко, нашім фотографам Н.Попович та В.Крусталев!

Велика всім подяка!

У найпрекрасніший день кінця вересня наша команда організувала автобусну поїздку до Парку Омега для дітей, які не змогли приєднатися до літнього табору Соняшник у серпні минулого року, але були в списку очікування.

45 українців-переселенців (діти з матерями) потрапили в чарівне королівство Park Omega і отримали задоволення. Не тільки з силою краси природи, але й екскурсією до сусіднього курортного містечка Монтебелло.

Ми встигли побачити всіх видів тварин у парку зблизька, а також нагодували кількох лосів та оленів морквою, яку ми привезли з собою.

Майк інформував нас усіх і розважав - цілий день! Дякуємо Майку за те, що ви були нашим особистим екскурсоводом і залучили всіх нас до співу українських народних пісень.

Наприкінці дня всі втомлені та щасливі розійшлися по домівках. Це був незабутній досвід, який залишив у всіх незабутні спогади.

Парк Omega відрізняється від традиційних зоопарків великим природним простором понад 2200 акрів, де мешкають понад двадцять видів диких тварин, що живуть у своєму природному середовищі існування. Парк демонструє красу та простоту природи, створюючи природне та безпечне середовище, де дикі тварини можуть мирно жити.

Особлива подяка нашій Оксані, яка приготувала достатньо їжі на день не лише для дітей та батьків, а й для всіх оленів у парку!

Sunflower Camp, який працює вже другий рік, – це місце, де 35 українські діти-переселенці можуть насолоджуватися тишею та спокоєм природи в оточенні інших людей, які відчули травму та розруху війни. Багато хто живе без батьків, які залишаються в Україні воювати чи воювати працювати. Більшість проживає в приймаючих сім'ях. Мало хто впевнений, що буде в майбутньому принести.

Організовано волонтерами Оттавського відділу Української Канади Соціальні послуги та співспонсором Української Національної Федерації Канада, табір пройнятий українською культурою – її їжею, мовою, мистецтвом і музика.

Директор табору Майкл Риндзак каже, що організатори навчилися не програмувати занадто багато кожного дня, щоб діти могли просто побути один з одним задоволення від діяльності табору.

«Ми хочемо створити умови, щоб вони зблизилися, познайомилися один з одним і мати шанс відкритися та розслабитися», – каже він. «Ми зрозуміли, що не повинні нав'язувати занадто багато програм. Нехай природа зробить свою справу. Нехай діти залишаються дітьми».

Широкий спектр заходів, включаючи плавання, риболовлю, веслування на каное, спорт і ігри, танці, співи та малювання допомогли дітям розвинути впевненість, вміння працювати в команді та розвивати позитивне ставлення до життя. Ukrainian Canadian Social Services Ottawa планує розвивати більше соціального заходи для українських дітей, щоб новостворена дружба могла продовжуватися рости.

Табір «Соняшник», який працює вже другий рік, - це місце, де українські діти можуть насолоджуватися миром і спокоєм природи в оточенні тих, хто пережив травми і страждання, спричинені війною.

Організований волонтерами з Оттавської філії Суспільної Служби Допомоги Українцям Канади та спонсорований Ліґою Українців Канади, табір просякнутий українською культурою - її їжею, мовою, мистецтвом та музикою.

Директор табору Михайло Риндзак каже, що організатори навчилися не планувати занадто багато на кожен день, щоб діти могли просто бути один з одним, насолоджуючись основними табірними розвагами, такими як катання на каное, плавання, походи і багаття.

«Ми хочемо створити ситуацію, в якій вони зможуть зблизитися, познайомитися один з одним, мати можливість відкритися і розслабитися», - каже він. "Ми зрозуміли, що не потрібно нав'язувати занадто багато програм. Нехай природа робить свою справу. Дозвольте дітям бути дітьми.

Анна - одна з 35 учасників табору; всі вони - діти, які були змушені покинути свої домівки та країну через війну в Україні. Анна виросла в Гостомелі, маленькому містечку за 10 кілометрів на північний захід від Києва, яке було ареною запеклих боїв на початку війни.

Її сім'ї вдалося врятуватися, і зараз вона перебуває в Оттаві, де Анна відвідує державну школу «Пайнкрест». Вона сумує за своїми друзями та вчителями в Україні, а також за собаками та котами, яких знала там, але літній табір «Соняшник» познайомив її з новими друзями та різними тваринами.

«Моє улюблене заняття тут - носити жаб», - розповідає вона про свій досвід перебування в таборі. «Мені подобаються канадські птахи та білки». Нова подруга Анни, 9-річна Ярина з Харкова, Україна, захоплюється спортивними заходами в таборі. "Мені подобається тут плавати і займатися гімнастикою, - каже вона. «І я хочу більше займатися веслуванням на каное».

Восьмирічна Анна (ліворуч) та 9-річна Ярина швидко подружилися за день-два перебування в таборі

Організатори стикаються з унікальними викликами, враховуючи складність життя учасників табору. Багато з них живуть без батьків, які залишилися в Україні воювати або працювати. Більшість живуть у приймаючих сім'ях. Мало хто впевнений, що їх чекає в майбутньому.

Психолог з Оттави Марина Яковенко є серед волонтерів табору. Вона каже, що багато дітей, коли приїжджають до табору, дуже емоційно напружені, адже вони так довго жили в умовах стресу та невизначеності.

«Ніхто з цих дітей не був готовий до психологічних викликів, пов'язаних з переїздом, тому що все сталося так швидко», - каже Яковенко.

"Багато з них дуже самотні, - каже вона, - оскільки їхня англійська мова є рудиментарною, а більшість їхніх друзів та родичів все ще залишаються в Україні. У цьому таборі ми намагаємося дати їм змогу зазирнути у дитинство, якого вони були позбавлені".

Микита Захарченко допомагає деяким учасникам табору під час прогулянки на каное. Він - один із молодих лідерів табору, який з шести років був змушений покинути рідну країну через російську окупацію в Україні. Зараз, у віці 17 років, він сам живе в Канаді і знає, що довелося пережити багатьом з цих дітей.

Прості радощі табору. 12-річний Віталій любить плавати і пірнає за першої-ліпшої нагоди.

У таборі працює 15 вожатих, серед яких є дорослі та підлітки, багато з яких також втекли від війни в Україні.

Яковенко двічі тікав від російських окупантів. Вона народилася і виросла в Ялті, місті на південному узбережжі Кримського півострова, переїхала до Львова після того, як росіяни окупували Крим у 2014 році, а потім переїхала до Канади минулого року після вторгнення росіян в Україну в лютому 2022 року.

16-річна вожата табору Кіра Хрустальова приїхала до Оттави зі своєю сім'єю в травні минулого року після того, як покинула свій дім в українському портовому місті Одеса. «Ми не знали, що буде далі: куди ми їдемо, що буде і як ми будемо», - розповідає Крісталова, яка зараз навчається у середній школі імені Філемона Райта в Ґатіно.

З огляду на власний досвід, Хрустальова розуміє, через що проходять її учасники табору. "Їм дуже важко, і ми намагаємося зробити їх трохи щасливішими, - каже Хрустальова. "Багато з них все ще дуже шоковані. Ми хочемо зробити їх трохи більш відкритими, тому що багато з них закриті. Ми знаємо чому, ми знаємо чому. Ми хочемо відкрити їхні серця".

"Акцент табору на українській культурі допомагає дітям почуватися комфортніше, - каже вона, - і їм легше заводити нові дружні стосунки. Усі розмовляють українською

Керівник табору навчає дітей танцювальному флешмобу, який вони виконають для своїх батьків, коли ті приїдуть в останній день табору.

Вожатий табору, 17-річний Влад Жовтиха, каже, що хоче допомогти дітям «забути про світ на один тиждень». Уся родина Жовтихи залишається в Києві, в Україні. Його мати і сестри приїхали до Канади разом з ним минулого року, але, сумуючи за батьківщиною, повернулися назад. Жовтиха залишився і планує цієї осені піти до середньої школи Святого Патрика.

Вожатий табору Микита Захарченко, 17 років, минулого року сам приїхав до Канади з Черкас, Україна. "Єдине, що я знав англійською: “Мене звуть Микита, я втомився і хочу їсти”, - каже він.

Зараз Захарченко, учень 12-го класу Колегіуму Гліба та професійний веслувальник, хоче допомогти своїм співвітчизникам пристосуватися до нового світу. «Що мені подобається в цьому таборі, так це спокій, безпека, - каже він, - Діти можуть бути просто дітьми».

Після успішного запуску табору минулого літа, цього року табір був переповнений бажаючими, список очікування налічує понад 20 дітей. Риндзак каже, що сподівається розвивати більше соціальних заходів для українських дітей, щоб новоутворені дружні стосунки, такі як між Анною та Яриною, могли продовжувати розвиватися.

Soniashnyk Camp Video 2023

With support of the Embassy of Ukraine in Canada UCSS Ottawa participated in fundraising for the Canadian Recreational Summer Camp for the National displaced children of Ukraine traumatic by unjustifiable, genocidal war. We are specifically thankful to the British High Commission Ottawa for welcoming us at their residence.

All who still wish to make a donation for the cause please е-transfer directly to ucss@xata.ca. Sincere thank you for your understanding of the situation and your generosity.

Sincere thank you to the dear Madam Sandra Blaice and Catholic Women's Leagues of Limoges and their parish for assisting UCSS Ottawa with new close (pajamas, t-shirts, socks etc.) to the Ukrainian defenders of freedom, wounded soldiers of russian unprovoked and aggressive war.

Miraculously, 35 pounds container was delivered in 3 days to the Odessa Hospital, as there is a shortage of a new close to those with the imputations, recovering after the operations. May God bless all the contributes and their families. Just imagine how appreciative the people are receiving your support from Canada.

Цьогорічного Різдва вся Оттавська громада урочисто відсвяткувала Фестеваль Колядок і Щедрівок. В переповненому залі Української Православної Церкви гостей вітали різні хори та дитячий колектив очолюваний паном Олексієм Фіщуком. Наймогутніше усіх вразив виступ хору студентів Оттавського Університету під керівництвом маестро Лаврентія Івашка.

Родзинкою глибини і щирості їхніх старань, без сумніву, став той факт, що жоден виконавець славетних українських колядок не розмовляє в побуті українською мовою. Їх просто надихає чарівність і мелодійність виконуваних творів а слухачам западав до душі правдивий камертон магічності бездоганного виконання. Неймовірно смачними смаколиками частували гостей фестивалю добровольці Українськоі Суспільноі Служби нашого міста.

Шалена подяка усім хто приклав своїх зусиль до організації і проведення довгоочікуваного фестивалю коляди, особливо вельмишановній пані Джейн Колбі. Наша культура багатюща і колоритна і ми раді збагачувати нею край в якому ми живемо , а тому вдячність належить ще й телевізійній компанії Rogers яка вела трансляцію всього заходу і його можна переглянути на каналі 22 - Rogers TV.

До діточок України завітав Святий Миколай в Оттаві. Кожна дитина отримала не тільки подаруночки але і заряд гарного святкового настрою з яким всі ми будемо зустрічати свято Різдва Христового. Щира подяка всім хто причинився до нашого свята, а саме: Украінській Суспільній Службі, Українській Православній Церкві, ангелам помічникам і Отцю Миколаю, а також КУК Оттави, дорогій пані Мерлін Томас, Toy Mountain і добродійці Хпистині Робіллард. Facebook

Шановна мадам Томас разом з ініціативою Toy Mountain доставили сотні іграшок, щоб допомогти Святому Миколаю створити веселий настрій і переконатися, що кожна українська дитина, постраждала від війни, отримає подарунок на Різдво. Найщиріша вдячність вам, чудові люди з найщирішими серцями. Це справді надихаючий і великий приклад для наслідування.

Учасники Української Суспільної Служби в Оттаві подарували відомому гурту VIP Тернопіль футболку нашого товариства розписану гаслами перемоги і побажаннями миру Україні. Принагідно усі фонди зібрані від донатів з концерту Української Школи Танців, у сумі 500$, було передано у фонд підтримки наших дорогих гостей.

В українській вишиванці – воля, боротьба й перемога. Там – незламність духу, віддана любов до землі, де народився, де мати співала тобі пісень. В ній – домашній затишок, золоті поля й бездонна блакить неба. Все це закодоване, зашите в українській вишиванці, в оздоблених орнаментами рушниках, які вішають над образами, кладуть під святий хліб та під ноги молодим на весіллі.

Цим багатством хочеться ділитися з іншими. Саме тому благодійний «Вишиваний вечір», що відбувся в Українській православній церкві 26-го листопада, став справжнім святом не лише для громади, а й для канадійців, які з цікавістю пізнавали історію української вишивки, її різноманіття та сакральне значення для національної культури. А подивитися там справді було на що! Унікальні колекції дивовижного мистецтва з усіх куточків України, виконані в різних техніках та кольорах вразили відвідувачів найбільше.

Світло сині волинські візерунки були витворені дбайливими руками пані Анни Чайківської з Оттави. Майстрині 103 роки і вона береже в серці щиру любов до своїх реліквій. Вишивані сорочки в Борщівському стилі з Тернопільщини, надані пані Любою Патерсон, дихають історією і теплом, ніби мають кожна свою живу душу. Старовинні рушники пані Ангелини Решітник з домотканого полотна та унікальним шиттям – безцінні реліквії, яким вже більше сотні років.

Вправна майстриня, закохана у свою справу, Христя Момрик проводила гостям майстер-класи й демонструвала різні техніки давнього мистецтва вишивання. Пані Розалія Федак надала для виставки безцінне зібрання жіночих сорочок, гаптованих мереживом та оздоблених неповторними орнаментами. Вишиванка – це ще й сучасна зброя у страшній, пекельній війні. Саме це побачили відвідувачі на картині, де дівчина кладе криваво-червоні та зловісно-чорні нитки на полотно. У її сумних, проте нескорених очах – спокійна рішучість.

Пронизлива картина художниці з великим серцем та тонким смаком Ольги Назаркіної - символ нової сторінки світової історії, яка прямо зараз пишеться кров’ю українців. Нікого не залишив байдужим і дитячий малюнок, де Україна зшита із клаптиків окремих життів. Його малювали маленькі переселенці у літньому таборі, створеному благодійною організацією UCSS. Кожен лишив там щось сокровенне. В ньому – біль і відчай, туга за домівкою, але ще більше – сили й рішучості, надії та любові.

Так, саме надія на відновлення та щира дитяча любов до життя рухала організаторами вечора. Ведучим вечора виступив неперевершений конферансьє – Михайло Риндзак. Чудову камерну атмосферу початку заходу створили Дует «Кантабілє» (Михаїл Риков та Влада Шамецька), а також «Бібік дует» (Наталія Бібік та Анна Бахчеєва). На сцені звучала інструментальна класична музика та обробки сучасних українських творів. Дует The Sharms (Ольга Кірчанова та Юрій Саїдмамбєтов) виконали музичні кавери сучасної української естради.

А коли стало гамірно й весело, ніби на гостину близькі зібралися, звичайно ж полинула пісня. Оперний баритон Олексія Фіщука змусив кожного на секунду завмерти, бо його голос пронизує наскрізь. А «Червона Калина», виконана із сином, Орестом Фіщуком, відгукнулася щемом, гордістю та гучними оплесками. Та не прийнято в українців лиш співати, без танцю запального. Тут допоміг ансамбль «Світанок», який об’єднав у танку і ліричність, і красу і козацьку вдачу.

На завершення програми прозвучали твори з опер С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» та Д. Верді «Травіата». Та яка ж то гостина без вареників, пиріжків, ковбас, сала з чорним хлібом та інших наїдків? Усе, що приготували дбайливі руки волонтерів кухні, смакувало бездоганно і по-українськи. 26-те листопада – це іще й день, коли увесь світ вшановує українців, безвинно замучених у роки Голодомору.

Хвилиною мовчання, свічкою пам'яті біля золотого колосся й молитвою за кожну загублену душу згадали ті страшні часи усі присутні. Часи, коли вкотре намагалися винищити нас як націю, як єдиний самобутній народ. Десятиліття минули, а той страшний ворог знову сіє смерть і страждання, вбиває наших дітей та руйнує домівки. І тільки разом ми подолаємо ту пітьму й ординську навалу, яку вже не раз гнали зі своєї святої землі. І знову вберемося у вишиванки – одяг вільних та сміливих людей.

Знову запросимо на гостину усіх небайдужих, аби вклонитися та подякувати за допомогу. А поки маємо міцно триматися один одного і робити спільну справу. Аж до перемоги! Все буде Україна!

Toy Mountain підтримує родини, які втекли від війни в Україні. Про це повідомляє Дейв Шарбоно з CTV.

CTV News

Напередодні початку шкільного року, Суспільна Служба вирішила провести ініціативу, для того щоб допомогти діткам підготуватись до школи. Дітки мали змогу отримати рюкзачок з усім необхідним для початку навчального року.

'Для багатьох українців волонтерство стало способом життя з 2014-го. Для канадійців-українців це було доброю звичкою завжди. А для моїх родичів тітки Тамари й дядька Івана - просто постійна потреба. Живуть за принципом: прокинувся й спитай себе, що ти зробив для України і українців?... Тож як випала нагода влаштувати новоприбулим дітям веслярський івент, покинули все й ентузіазмом взялися реалізовувати чудову ідею. І на зміну сірому холодному ранкові прийшов сонячний яскравий день з новими незабутніми емоціями. Дехто вперше взяв весло до рук, дехто уже мав нещодавній таборовий досвід веслування. Та всі хотіли зловити ритм човна-дракона (dragon boat) і відчути одне одного! У цьому якнайкраще допомогли мої славні Тамара Руденко-Хараламбій та Іван Хараламбій( між іншим, професійний спортсмен, олімпієць) Доєднався до команди тренерів і Олексій Моргун, голова юніорської комісії EDBF. З такими наставниками сіли в човни не лише діти, а й батьки. І ще не знати, хто тішився більше) Гребли ми всі старанно, тож замовлена піца й солодощі (дяка Maryna Popovych та Михайло й Наталя Риндзаки) дуже й дуже смакували!!! І на хвильку здалося, що ми знову в таборі й час готувати щось малим на вечерю))'

Майкл Риндзак сподівається, що зможе забезпечити такий же досвід іншим дітям, які постраждали від війни, побачивши, як табір вплинув на дітей, які відсвяткували те, що мали, незважаючи на те, що втратили. Група українських дітей, переміщених внаслідок війни, змогли грати, співати та танцювати в місцевому літньому таборі завдяки внескам громади Оттави, повідомив організатор. Майкл Риндзак, який в травні звернувся із закликом про підтримку для ремонту та підтримки застарілого літнього табору в горах Outaouais, який обслуговував місцевих українців...

Марафон від Чикаго до Монреаля, через: Лондон (Онтаріо), Гамільтон, Торонто, Кінгстон і Оттаву. Це ювілейний – 10-й благодійний пробіг Свободи. Усі кошти, зібрані цього року, будуть спрямовані на допомогу дітям, які постраждали внаслідок агресії Росії проти України. Захід відбувся за підтримки представників посольств Польщі, Німеччини, Литви, України, а також мерії міста Оттава. Суспільна Служба дуже вдячна усім організаторам та учасникам за такі величезні зусилля щодо підвищення обізнаності про проблему виживання геноцидної війни проти українців та найбільший щедрий внесок Lions Club у літній табір «Sunflower» для дітей з України. З вашою підтримкою ми приречені на успіх. Від усіх наших волонтерів - щира подяка ЛЕВАМ! Велике спасибі компанії Nectar Flowers Ottawa за такі чудові букети!

Джекі Перес з CTV про українсько-канадців, які збирають кошти на благодійний концерт в парку Лансдаун

Сьогодні ми проводили збір коштів на літній табір «Соняшник» для дітей-переселенців з України. Дякуємо всім, хто допоміг нам організувати такий захід. Особлива подяка за каву Duke Fine Food, Buzzing Carnaval та багатьом волонтерам!

У неділю, 10 квітня, в Українській католицькій святині Святого Івана Хрестителя відбувся Український базар. Усі кошти від заходу підуть на літній табір для дітей-переселенців з України.